RSS
ПриветствиеЦентрДеятельностьДокументыПубликацииЗаконыВидеоСсылкиБлогКонтакты
ВНЕШНИЕ ССЫЛКИ

» Чому на Русі не добре жити

Економічні показники основних державних соціальних гарантій в Україні є викривленими?
Згідно Статей 1, 3, 47 Конституції України ми з вами живемо в соціальній державі в якій гарантуються соціальні стандарти, а згідно Статті 22 при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Станом на 1 січня 2013 року встановлений наступний рівень державних соціальних гарантій (Статті 7, 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік»):
1. Прожитковий мінімум в середньому на одну особу на місяць 1108 грн.
2. Мінімальна місячна заробітна плата 1147 грн.
3. Погодинна мінімальна заробітна плата 6,88 грн.

Звідки ж були взяті ці цифри, хто і яким чином їх розрахував?

Згідно відповідей
наданих Кабінетом Міністрів України, Міністерством економіки та Міністерством соціальної політики (http://трансформация.com/docs/, п.10) – відповідно до Статті 10 Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України… з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди.

Згідно Статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи за участю профспілок, роботодавців та відповідних центральних органів виконавчої влади та щороку затверджується Верховною Радою України.

Згідно з чинним законодавством
. На сьогодні є чинним перелік товарів та послуг, на основі яких формується прожитковий мінімум, затверджений Постановою КМУ №656 від 14.04.2000 року, що була видана на вимогу Статті 7 Закону України «Про прожитковий мінімум» де наведені науково обґрунтовані соціальні гарантії які і приведені в Постанові у натуральних (кількісних) показниках.

Відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», соціальні стандарти обов'язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку, для цього в Статті 5 визначений порядок формування, встановлення та затвердження державних соціальних стандартів і нормативів, а в Статті 24, визначений порядок державного моніторингу застосування державних соціальних стандартів і нормативів, і вказано, що основними засобами здійснення моніторингу є щомісячна оцінка вартісної величини основних державних соціальних стандартів, та поточне коригування вартісних величин державних соціальних нормативів та нормативів витрат (фінансування) залежно від зміни цін та інших умов їх формування.

Тобто законодавством України встановлено, що визначення і зміна стандартів є безперервним процесом і відбувається шляхом простого помноження поточних регіональних цін на визначені натуральні показники згідно Постанови КМУ №656.

Якщо ж ми, слухняні до закону громадяни, розуміємо, що мінімальна заробітна плата в суспільстві повинна бути не та, яку хоче сплачувати (встановлювати) уряд (з будь яких причин), а та, яка дозволяє громадянину задовольняти мінімально необхідні потреби, що прийняті в суспільстві, а в Україні це положення до того ж ще й захищено діючим законодавством, то самі зробимо зовсім не складні розрахунки. В результаті яких ми отримаємо, що мінімально необхідний дохід середньостатистичної сім’ї, що складається з двох дієздатних батьків і двох діток (щоб уникнути скорочення населення країни), згідно діючих нормативів на 2012 рік, повинен складати не менше 6729,08 грн. (або 3364,54 грн. на кожну працездатну людину в родині). Відповідно погодинна мінімальна заробітна плата повинна складати не менше ніж 21 грн. за годину на людину. (Зразок для розрахунку - http://трансформация.com/docs/, п.11).

 Як таке могло статися, що реальні цифри відрізняються від «узаконених» у 3,2 рази?

Справа у тому, що в Україні протягом останніх 10 років відбувається банальне системне викривлення бюджетного процесу, яке посадовці роблять або свідомо, або підсвідомо із сумнівних міркувань про якусь «фінансову доцільність» та «бюджетну можливість». Але відверто кажучи через незнання базових нормативно-правових актів та свою посадову недбалість.

Слід зазначити, що в ринковій (інфляційній) економіці формування бюджету відбувається «з низу до верху». Це означає, що виконавчі органи нижчого рівня повинні вчасно надавати бюджетні розрахунки (бюджетні пропозиції) виконавчим органам вищого рівня. Нарешті ці дані надходять до центральних органів виконавчої влади де саме і формується проект бюджету. Інфляційна ринкова економіка передбачає рівномірне зростання цін та вартості, що об’єктивно веде до збільшення витрат на соціальні стандарти, тому недотримання бюджетного законодавства призводить до того, що рівень цін на товари та послуги зростає випереджаючи збільшення фінансування соціальних стандартів, а чергове незначне збільшення пенсій і зарплат працівників бюджетних установ видається урядом як видатне досягнення органів влади і окремих політиків.

Оскільки в сільських/міських та районних радах та виконкомах, як правило, не має сумлінних фахівців з формування місцевого бюджету, тому останні 10 років в Україні ніхто не звертає уваги на вимоги відповідного законодавства, а традиційно при розрахунку бюджетів майбутніх періодів за основу береться мінімальна заробітна плата попереднього періоду. Далі Кабінет Міністрів використовує цю недостовірну інформацію при складані бюджету країни, а народні обранці (депутати) затверджують недостовірний рівень соціальних гарантій приймаючи закон про бюджет країни кожен рік. Іншими словами – сміття на вході, сміття на виході.

Насправді відбувається ще гірше, спочатку затверджується бюджет країни, а потім під нього налаштовуються місцеві бюджети. В супереч Частині 1 Статті 33 Бюджетного кодексу України, де зазначено, що Міністерство фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє проект основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та до 20 березня року, що передує плановому, подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Про те, що проект бюджету повинен формуватися на основі проектів місцевих програм економічного і соціального розвитку територій, згідно Статі 10 Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», в яких взагалі відсутні зазначені економічні показники, згідно нормативів встановлених Постановою КМУ №656,годі і говорити.

Наслідки:

1. Зубожіння населення. Існуюча протизаконна практика визначення рівня державних соціальних гарантій консервує злиденне існування народу, і збільшує розрив між надприбутками меншості і залишками для більшості населення.
2. Фізичний геноцид населення. Ігнорування людського капіталу, як фактору зростання економіки веде до вимирання населення шляхом відсутності його доступу до якісної питної води, продуктів харчування, системи охорони здоров’я та комунальних послуг.
3. Стагнація національної економіки. Злиденний стан населення нівелює рівень доходів населення, що відповідно зменшує споживчий ринок товарів та послуг, призводить до закриття й банкрутства вітчизняних підприємств.
4. Дешева робоча сила. Привабливість дешевої робочої сили для іноземних інвесторів насправді є великим міфом. Сучасні технології не потребують великої кількості робочої сили. В дешевій робочій силі зацікавлені тільки місцеві олігархи, які конвертують її використовуючи застарілі технології і дешеві національні ресурси у власний прибуток, який активно виводиться з країни. В країні є надлишок робочої сили який підлягає вимиранню за умов, що склалися. Це зумовлює трудову еміграцію та зменшує генофонд України.
5. Безробіття. Є похідною стагнації економіки та дешевої робочої сили.
6. Злочинність і корупція. Є похідною безробіття, дешевої робочої сили та зубожіння народу.
7. Низький міжнародний авторитет України. Країна яка не турбується про свій народ рано чи пізно приречена на міжнародну ізоляцію, розпад та захоплення іншими.

Нагадування


Згідно Статті 74 Закону України «Про органи самоорганізації населення», Статті 49 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Статті 7 Закону України «Про статус народного депутата України», Статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за порушення законодавства посадові особи несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Шляхи рішення проблеми

Український народ повинен скористатися владними повноваженнями згідно Статті 5 Конституції України, де сказано, що єдиним носієм влади в Україні є народ, а не органи влади, де працюють державні службовці, які повинні сумлінно служити Українському народу.

На місцевому рівні згідно Статті 3 Закону України «Про органи самоорганізації населення» необхідно створити місцеві осередки громадського руху спільно з громадськими комітетами, а також місцевими органами виконавчої влади, органами самоорганізації населення спільно з громадськістю, відповідно до вимог діючого законодавства, провести громадську експертизу (аналіз відповідності показників, запланованих в проектах програм соціально-економічного та культурного розвитку територій, а також місцевих бюдежтів, встановленим та гарантованим державою нормам та стандартам).

В разі виявлення відхилень, помилок, недоліків, внести відповідні зміни, які необхідно затвердити згідно діючому законодавству на місцевому рівні, та направити зміни до центральних органів влади для збільшення бюджетного фінансування. Про виконану роботу зробити звіт та поінформувати громадськість. Провести контроль над виконанням прийнятих рішень та відповідним збільшенням бюджетних надходжень в наступних періодах.

Народні обранці (народні депутати України), уповноважені представники Українського народу, повинні ініціювати внесення змін до нормативно-правових актів, які занижують рівень державних соціальних гарантій, або призводять до порушення Конституції України, та як наслідок зменшують генофонд Українського народу.

Центр трансформации
Адрес: Украина, г. Киев, ул. Оранжерейная, 3. Тел.+ 38 (050) 380-14-56.

design by jack4max :: powered by iji 2013